Simončičev kozolec (Q13482298)

Simončičev kozolec ali Simončičev toplar je kozolec ob jugovzhodnem robu Bistrice pri Šentrupertu na Dolenjskem. Domačini ga poznajo tudi po imenu Blažev toplar. Ta kozolec velja za enega največjih in kot najlepši toplar v Sloveniji. Leta 1936 ga je po naročilu kmeta Jožeta Simončiča izdelal Janko Gregorčič (uradno Janez Gregorčič; 1906–1984), tesarski mojster iz bližnje Slovenske vasi. Zasnovan je kot toplar z osmimi lesenimi nosilci, tremi pari oken in dvokapno streho. Zatrep, obrnjen proti cesti, ki povezuje Mirno in Mokronog, je zelo bogato ornamentiran s pretežno rastlinskimi in drugimi dekorativnimi motivi. Simončičev kozolec pripada domačiji Bistrica 11. Od leta 2001 je zavarovan kot kulturni spomenik državnega pomena in je edini kozolec v Sloveniji s tem statusom. Kot najbolj znamenit med čez 500 kozolci v Mirnski dolini dopolnjuje Deželo kozolcev, tj. muzej z različnimi tipi kozolcev, ki stoji v Šentrupertu. Pod kozolcem občasno potekajo likovne razstave in druge prireditve, še vedno pa se uporablja tudi za sušenje sena ter za spravilo kmetijskih strojev.

Simončič Hayrack, also Simončič Toplar or Blaž Toplar, is a hayrack at the southeastern border of Bistrica in the Municipality of Šentrupert in the traditional region of Lower Carniola. It is known as the largest and the most beautiful hayrack in Slovenia. It was built in 1936 by Janko Gregorčič (officially Janez Gregorčič; 1906–1984), a carpenter from nearby Slovenska Vas, on the order of farmer Jože Simončič. It was designed as a double hayrack (toplar) with wooden pillars, three pairs of windows and a pitched roof. The gable, which is turned towards the road linking the villages of Mirna and Mokronog, is richly decorated with predominantly plant motifs. Simončič Hayrack belongs to the farmstead Bistrica no. 11. Since 2001, it has been protected as a cultural monument of national significance and is the only hayrack in Slovenia with this status. As the most known of over 500 hayracks in the Mirna Valley it supplements the Land of Hayracks, i.e. the museum of hayracks in Šentrupert. Exhibitions of visual arts and other events take place seasonally under its roof, and it is also still used to dry hay and a place to store agricultural machines.

Козолець Симончича (словен. Simončičev kozolec, Simončičev toplar) — козолець, розташований на південно-східному кордоні Бистриці в общині Шентруперт (Нижня Крайна). Відомий як найбільша та найгарніша споруда даного типу в Словенії. Споруджений у 1936 столяром із сусіднього поселення Словенська Вас Янезом Грегорчичем на замовлення фермера Йоже Симончича. Козолець був спроектований як подвійний (toplar) із дерев'яними стовпами, трьома парами вікон та похилим дахом. Щипець будівлі, повернутий до шляху між селами Мирна та Мокроног, був щедро декорований здебільшого на рослинну тематику. Козолець Симончича знаходиться на території ферми №11 (Бистриця). З 2001 споруда охороняється на правах культурного пам'ятника державного значення. Козолець Симончича — єдиний серед будівель даного типу, який має цей статус. Як найбільш знаний серед більш ніж 500 козольців у долині Мирна, включений до музею Країна козольців. Під дахом козольця періодично проводяться виставки візуального мистецтва та інші заходи, тим не менш він досі використовується за прямим призначенням — для просушування сіна — а також для зберігання сільськогосподарського обладнання.